Чим порадував конкурс піаністів премії фірми C. Bechstein

Шанс для студентів та стажистів  переконатися у власних силах, усвідомити рівень своєї конкурентоспроможності та реально оцінити перспективу обраного творчого  шляху  надає Всеукраїнський конкурс піаністів премії фірми  C. Bechstein,   що учетверте відбувся  у Національній музичній академії України. Успіх цього творчого змагання визначився  спільністю  освітянської стратегії НМАУ та філософії компанії C. Bechstein – авторитетних партнерів,  які вбачають свою роль у сучасному світі саме у підтримці та заохоченні талановитої творчої молоді  та водночас – у стимулюванні академічної музичної культури.  Цього року 13 студентам із чотирьох музичних вишів України доля подарувала щасливу нагоду мати можливість гри  на знаменитому роялі фірми  C. Bechstein, що була заснована ще 1853 року, а  нині є визнаним світовим брендом. Історія становлення славетної компанії нерозривно пов’язана з такими титанами європейського  музичного мистецтва й піанізму, як Ференц Ліст, Ганс фон Бюлов, Йоганнес Брамс, Ріхард Вагнер, який зізнавався: «Коли я гостював у мого друга Ліста у Ваймарі, одного   дня я випадково натрапив на інструмент, що вразив і зачарував мене своїм кришталевим звучанням до такої міри, що я попросив дорогого Ганса фон Бюлова потурбуватися про те, щоб такий інструмент супроводжував би мене завжди, де б я  не планував бути».

Цьогорічний турнір молодих піаністів було приурочено до 175-річного ювілею  Миколи Лисенка – класика української музики.  Нині в аудиторіях НМАУ є понад 30 роялів C. Bechstein.

Складна програма конкурсантів передбачала твори різних стилів та епох:  від  А. Скарлатті, Й. С. Баха до Л. ван Бетховена, Ф. Шопена, Р. Шумана, С. Рахманінова, С. Прокоф’єва. І тут рояль продемонстрував у всій своїй палітрі дійсно фантастичний  інтонаційно-тембровий потенціал, позаяк кожна епоха формувала свій стиль звукотворення на фортепіанній клавіатурі, й відтворення його на сучасній клавіатурі передбачає певний рівень майстерності та зрілості піаніста.   

Вже у першому турі привернув до себе увагу Назар Аддаті, який тонко відтворив філософську стриманість поліфонічної тканини

Й. С. Баха (Фантазія і фуга ля-мінор), зачарував арфоподібними переливами фортепіанної фактури Етюду Ф. Шопена (№ 1, ор. 25), наповнив звучання роялю особливою оксамитовою наспівністю й мелодійністю у Пісні без слів М. Лисенка, а при виконанні Сонати № 3 С. Прокоф’єва примусив згадати про його музику висловлювання Г. Нейгауза: «В музиці Прокоф’єва надзвичайно   сильним є  елемент певної самодостатньої активності, «руху заради руху», «токкатності». Слухацька аудиторія відразу оцінила  зрілий виступ молодого піаніста, хоча його було відзначено лише як кращого виконавця п’єси Миколи Лисенка. Аналогічний приз отримав і студент НМАУ Валентин Кісіленко. У підсумках конкурсу до другого туру потрапили  Ірина Доценко,  Денис Піскунов, Катерина Хомякова  (всі з Києва), Ярослав Мішко (Львів), Ігор Чичканов (Харків). Тут не всім конкурсантам вдалося опанувати хвилювання, тим паче що за умовами другого туру виконання Концерту для фортепіано з оркестром вимагало мобілізації усіх фізичних сил виконавців, уміння слухати оркестр, досягати синхронності звучання з оркестром, відчувати енергетику диригента. У декого з конкурсантів добротно вивчений нотний текст не завжди справляв враження на слухачів через відсутність щирого емоційного переживання. У інших – «неприборканий» вибуховий темперамент  і прагнення продемонструвати ефектну акордову техніку ставали на заваді у створенні цілісної композиції концерту, що на очах розпадалася на низку фрагментів, не об’єднаних  думкою виконавця. Так сталося, що троє виконавців обрали для свого виступу Концерт М. Равеля, і це стало для присутніх певним випробовуванням на «міцність». Тим складнішою була місія журі – обрати достойних переможців, якими й визначилися учасники Гала-концерту.

Лауреатами конкурсу стали Катерина Хомякова (1 премія), Ігор Чичканов (2 премія) та Ярослав Мішко, який розділив з Іриною Доценко третє місце. Диплом отримав Денис Піскунов (Київ).

Гала-концерту передувала урочиста церемонія нагородження переможців, в якій взяли участь ректор НМАУ Володимир Рожок, мер м. Глухова, нащадок родини відомих меценатів Терещенків, з якою тісно пов’язана історія заснування Київської консерваторії,  Мішель Терещенко, а також Голова Правління фортепіанної фабрики C. Bechstein Стефан Фреймут та Генеральний директор фортепіанної фабрики C. Bechstein Карл Шульце. З рук Мішеля Терешенка іменні стипендії отримали наймолодший студент, наймолодший аспірант та наймолодший педагог НМАУ.

Фінальні виступи лауреатів турніру супроводжували бурхливі овації колег, студентської громади. Позбавлені конкурсного напруження й сценічної «скутості» під час змагання, у цей час молоді лауреати щедро ділилися із залом своїми емоціями: зріло й академічно виважено прозвучав Концерт для фортепіано з оркестром Л. ван Бетховена у виконанні Катерини Хомякової. Романтично-схвильованою розповіддю пролунала Балада соль-мінор Ф. Шопена у виконанні Дениса Піскунова. Віртуозна Етюд-картина С. Рахманінова в інтерпретації Ірини Доценко захопила слухачів досконалою технікою. Потужний   арсенал  акордових  пасажів  продемонстрував і Ярослав Мішко під час виконання Етюду Ф. Ліста «Дике полювання». З особливим натхненням грав Студентський симфонічний оркестр під орудою Ігоря Палкіна. Піднесена атмосфера свята, що панувала у Великому залі музичної академії,  завершилась справжнім виверженням емоцій у публіки, яка не відпускала лауреатів упродовж кількох хвилин.